- човникар
- [чоўниека/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/-ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
човникар — я/, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником … Український тлумачний словник
човникар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
човникарка — и. Жін. до човникар … Український тлумачний словник